Художньо-продуктивна діяльність

Витоки творчих здібностей і 

обдарованості дітей на кінчиках їхніх пальців.

 Чим більше майстерності в дитячій руці, 

тим розумніша дитина. 

В.О. Сухомлинський

Ранній вік – найвідповідальніший період у житті дитини, оскільки в цей час закладається фундамент майбутньої особистості, формуються основи фізичного і психічного здоров’я.

Оскільки дитина раннього віку продовжує інтенсивно пізнавати навколишній світ, слід наситити найближче до неї оточення творами образотворчого, музичного, літературного мистецтва. Народні іграшки, дитячі музичні інструменти, предмети  декоративно-прикладного мистецтва будуть виховувати і формувати естетичний смак дитини, розширювати уявлення про різноманітність творів. Щоб маленька дитина не виросла байдужою до світу прекрасного, необхідно якомога раніше залучати її до процесу творення малюнка, ліплення, музикування, слухання та розігрування нескладних сюжетів казок, приказок, співанок.

Освітня лінія Базового компоненту «Дитина у світі культури» передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. До художнь-продуктивної діяльності  входять образотворча, музична, театральна та літературна діяльності. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо-продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих. Найважливішою умовою розкриття творчої активності дітей є створення загальної атмосфери доброзичливості, свободи, можливості досягти успіху для кожної дитини. Таке завдання вимагає особливої уваги. Під час виконання дітьми завдань їм необхідно надавати допомогу. Слід намагатися організувати спілкування таким чином, щоб кожна дитина могла відкрито радіти результатам як власної, так і спільної творчості.

Для того, щоб у дітей з'явилося бажання займатися художньою діяльністю, необхідно створити творчий настрій. Це досягається відповідним розташуванням меблів та стимулюючих матеріалів. Також у збагаченні дітей художніми враженнями вихователю допомагають картини, діафільми, друковані посібники, твори прикладного, декоративного мистецтва, фотоальбоми тощо. Загалом, основний принцип- атмосфера повинна сприяти художній діяльності та забезпечувати вільний вибір, без цього творчий процес неможливий.

Продуктивні види діяльності є типовими для дошкільного віку. Діти із задоволенням малюють, ліплять, вирізають, будують. Ці види діяльності спрямовані на створення певного продукту, вимагають оволодіння особливими способами дій і здійснюють специфічний вплив на психічний розвиток дітей. Продуктивні види діяльності  мають моделювальний характер. У продуктивній діяльності, моделюючи предмети навколишнього світу, вона наближається до створення реального продукту, в якому її уявлення про предмет, явища, ситуації набуває матеріального втілення у малюнку, конструкції, об'ємному зображенні. Задум продуктивної діяльності втілюється за допомогою зображувальних засобів.

Для зображувальної діяльності характерне художньо-образне начало. Художній образ максимально суб'єктивний і відображає певні властивості особистості його автора. До зображувальної діяльності належать малювання, ліплення, аплікація. Зображувальна діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення, та розвитку мовлення дітей. Також на заняттях виникають сприятливі умови для формування ініціативності, допитливості, розумової активності, самостійності. У процесі зображувальної діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприймання та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття.

Окремо хочеться виділити малювання, тому що це - основний засіб вираження себе вже на ранніх стадіях життя. Заняття малюванням розвивають дитину в цілому, прилучають її до найголовнішого – процесу творчості. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень (знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі), і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Мобілізуючи розумову діяльність, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії. Феномен дитячого малюнка полягає у його цінності для дитини, її батьків, фахівців у галузі дошкільної освіти. Для дитини малюнок є формою й засобом комунікації з іншими людьми й однолітками, її самовираженням, самоствердженням, а також своєрідною картиною світу; для батьків - це шлях до порозуміння з нею та гармонізації родинних стосунків; для фахівців з дошкільної освіти, педагогів і психологів - матриця внутрішнього світу, розвитку всіх сфер особистості дитини, її соціологізації, Я-концепції. Завдяки вивченню дитячого малюнка дорослий відкриває шлях до діалогу з дитиною, розвивального спілкування з нею. Малюнок презентує дитину в соціумі як компетентну й успішно соціалізовану, позитивно (негативно) налаштовану особистість.

Оптимально впливає на розвиток дітей використання музичних творів у педагогічному процесі. Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає людині поштовх для внутрішнього переживання й уяви. Це внутрішнє відчуття й переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові художні образи. . Саме тому на заняттях повинна використовуватися музика, що створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, сприяє розвитку творчості. Серед предметів естетичного циклу музика найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікативності, а також позитивних якостей характеру.

Не можна не згадати про роль театралізованої діяльності. Розвиток творчих здібностей дитини засобами театралізованої діяльності – це розвиток творчої особистості, а також розвиток креативного інтелекту. Театральна діяльність задовольняє дві  потреби, які в дошкільному віці направляють розвиток особистості дитини: потреба нових вражень і потреба самоствердження.

Художньо-продуктивна діяльність задовольняє гостру потребу дітей у самовиявленні та є одним із найулюбленіших занять дошкільників. При її правильній організації у дітей формується художньо-продуктивна компетенція.

На останок хочеться додати, що зароджуючись в ранньому дитинстві, творчі здібності і естетичні емоції інтенсивно розвиваються в період від трьох до п’яти років. Як показують дослідження після п’яти років при неправильній організації педагогічного процесу спостерігається спад у розвитку емоційної сфери, що призводить до зниження пізнавальної і творчої активності дітей, а це в свою чергу, знижує художньо-продуктивну компетенцію. Тому задача вихователів організувати процес художньо-продуктивної діяльності правильно, щоб мати можливість виховати духовно багату та нестандартно мислячу особистість,яка має високий потенціал і високу культуру.